Я вибрала Долю собі сама
І що зі мною не станеться
В мене жодних претензій нема
До Долі - моєї обраниці.
Ліна Костенко.
Це філософські рядки моєї
улюбленої поетеси Ліни Костенко. І вони такі мені близькі. Так, у кожного своя доля. Хтось
нарікає на неї, хтось зневажає, а я завжди дякую за все і ціную те, що маю.
Дякую за чудову родину, дякую за друзів та гарних людей, яких часто зустрічаю;
дякую за мою улюблену роботу в школі, якою я живу і дихаю . В народі
кажуть, що професія вчителя від Бога, а решта професій — від вчителів. Це
дійсно так.
Як педагог-практик хочу сказати, що
тепле, щире ставлення до вихованців, створення в навчанні ситуації успіху,
пошук «ключиків» до кожного учня, віра у завтрашній день – це щоденний мій
клопіт. Учня потрібно впевнити в тому, що він особливий, що саме він має
неабиякий талант, він, може, і буде знати й розуміти матеріал не гірше
однокласників; що «важко» не означає «неможливо».
Працюю 20 років. Аналізую методи і
форми роботи, які використовувала. Вони змінювалися, вдосконалювалися залежно
від підбору дітей, але підхід мій до роботи, мій педагогічний принцип залишається
незмінним: крім знань щоденно дарувати дітям: любов, добро, щирість, посмішку і
материнське тепло. Доля дарувала гарні батьківські колективи, розумних дітей,
хоча…. «приколи» траплялися. Діти –це
наш індикатор на чистоту, їх не обманиш. Як ми до них, так і вони.
Успіх у навчанні – єдине джерело
внутрішніх сил дитини, яка народжує енергію для подолання труднощів. Успіх
окрилює дитину, дарує радість та задоволення і їй, і друзям, і батькам, і мені
— вчителю.
Як підсумок моїх роздумів нехай
звучать такі слова, які закарбувалися в моїй пам’яті багато років тому. Автора
цих чудових рядків, на жаль, не знаю, але ці слова є моїм життєвим кредом:
Живи і віруй, що життя чудове!
І скільки не було б в нім зла,
Не
породи своїм злом нове,
Старайся розум присвятити для добра!
Немає коментарів:
Дописати коментар